Якою б оселя не була затишною й доглянутою, усе ж у ній знайдеться заняття, яке не можливо віднести до відпочинку. Готування їжі, прибирання у кімнатах та інші обов’язки мешканців оселі — відносять до хатніх робіт. Лише рукоділля (вишивка, в’язання, макраме, орігамі тощо) та надання уваги домашнім тваринам належать дозвілевій діяльності.
Існують також професії, які безпосередньо або в окремих випадках, пов’язані з домом. Серед них такі спеціалісти: архітектори, будівельники, мулярі, малярі, плиточники та інші, що зводять житло, а також його обслуговують — сантехніки, електрики, ліфтери та багато інших. Не так поширеними професіями є робота покоївки, економки, вчителя-репетитора, садівника, няні.
Теоретична частина: учасникам заняття було продемонстровано відеоряд, у якому показано різноманітні професії, пов’язані з домом, а також хатні роботи, у які заангажовані домашні мешканці. Діти перелічували відомі їм «домашні» професії, часто називаючи їх за видом заняття, а не власне за фахом (наприклад, «той, хто ремонтує крани» або «той, хто малює стіни»).
У практично-мистецькій частині юні художники визначились із зображенням обраного виду заняття в помешканні. Обов’язковою вимогою до робіт викладачі поставили виконати задум у змішаній техніці, тобто гуаш поєднувалась з графічними лініями, виконаними за допомогою фломастерів. Традиційно діти придумати назву малюнку.
Впродовж заняття викладачі пригощали учасників солодощами.
Перерва творчого процесу була не менш цікавою: юні художники ласували печивом та соком, переглядаючи мультфільм про няню.
Зустріч завершилась врученням невеличких подарунків учасникам проекту, фотографуванням авторів робіт з малюнками.
