У рамках ініціативи від Центру Культурно-Мистецьких Ініціатив реалізації арт-Проєкту «Портрет Музею: Львівський скансен» 16 липня 2021 року відбулася п’ята зустріч учасників – художників, які прагнуть зобразити свій штрих у «портреті Музею», котрий є цьогорічним ювіляром івенту.
Фрагмент петрівчаної пісні, взятої для назви зустрічі, промовляє про довгі дні гарячої літньої пори й, водночас, руйнує стереотип, що у давнину дівчата і молодиці шили-вишивали лише взимку. Рядки з пісні натякають також і про важливу, необхідну галузь у житті простого народу – замкнений цикл домашнього натурального виробництва, зокрема виготовлення одягу та догляду за ним. Тому на цій зустрічі увагу зосередили на побуті українських селян. Відповідно, провідним образотворчим жанром було обрано побутовий. У львівському скансені чи не найкраще щоденний триб життя детально розкритий у секторі Бойківщини, з якої взагалі розпочинається мандрівка музеєм.
Наукова працівниця музею й водночас гід цієї зустрічі Зоряна Ципишева запросила ознайомитися з речовими пам’ятками, представленими на експозиції сектору Бойківщина. Учасники пленеру оглянули облаштування хати 1910 р. з села Тухолька Сколівського району Львівської області, у якій мешкав війт. Тут зокрема було звернено увагу на первісну бондарську «пральну машину» – жлукто й різновиди давніх прасувальних пристроїв. Учасники довідалися, наприклад, що у посудину, клали брудний одяг, золу й камінь, заливали гарячою водою. Зола відбілювала вбрання, гарячий камінь зберігав температуру води. Потім воду виливали через чопик-кілок на дні місткості, йшли до річки й праником вибивали бруд, виполіскували одяг. Сушили випрану білизну на сонці й вітрі. Цей тривалий процес для сучасника є дивним, адже зараз повсюдно користуються зручними пральними машинами.
Про давні засоби гігієни було розказано біля інших архітектурних об’єктів експозиції: хат 1792 р. і 1860 р. с. Орявчик Сколівського району Львівської області. Художники довідалися про специфіку догляду «митої» хати, про особливості «курної» хати, про частоту умивань-купань усіх мешканців цього житла, їхній побут й дозвілля у кожну пору року.
На завершення зустрічі екскурсійної частини Етюду п’ятого усі присутні побували у сільській школі, хоча липень – зеніт канікул. Перебуваючи у класі з п’ятьма двомісними партами, підвищенням-«градусом» для вчительського стола й «чорної дошки» для письма, здавалося, що ще вчора тут діти «муштрували науку».
У другій, вже практичній частині пленеру, учасники мали можливість створити етюди об’єктів музею, пейзажу, вражень від почутого й осмисленого під час екскурсії з метою написання виставкової картини «портрету Музею». Тому охочі творчо попрацювати розійшлися по цілому скансену. Одні – щоб розпочати роботу над «портретом Музею», а інші – щоб його закінчити.
Принагідно нагадаємо:
Участь у Проєкті – безкоштовна. У програмі зустрічі: знайомство з організаторами й учасниками, оглядова екскурсія окремим етнографічним ареалом, коротка презентація теми Етюду та ескіз майбутнього твору, який має стати штрихом до портрету ювіляра – Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького (вулиця Чернеча Гора, 1).
Охочим взяти участь у Проєкті – створити свій портрет Львівського музею під відкритим небом необхідно зареєструватися на сайті Центру Культурно-Мистецьких Ініціатив: www.artcenter.org.ua
Одноразова реєстрація уможливлює безкоштовно долучатися до тематичних зустрічей на території музею та безкоштовно потрапляти на територію музею до вересня включно, щоб надихатися задля створення свого бачення його портрету.
Проєкт реалізовується Центром Культурно-Мистецьких Ініціатив у Львові у партнерстві з Музеєм народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. З описом Проєкту можна ознайомитися на сторінці організатора – artcenter.org.ua та партнера – lvivskansen.org
Створімо разом портрет музею!
